День пам'яті латвійських легіонерів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
День пам'яті латвійських легіонерів
День пам'яті латвійських легіонерів
День пам'яті латвійських легіонерів
МісцеЛатвія
ТипНаціональне
Дата16 Березня
CMNS: День пам'яті латвійських легіонерів у Вікісховищі

День пам'яті латиських легіонерів (латис. Leģionāru piemiņas diena) - неофіційний [1] пам'ятний день в Латвії, що відзначається 16 березня в пам'ять полеглих бійців Латиського добровольчого легіону СС. В цей день в Ризі проходять ходи колишніх легіонерів і латиських націоналістів. Заходи також проходять в селі Лестене, де знаходиться братське кладовище легіонерів . День пам'яті піддається критиці з боку різних організацій [2][неавторитетне джерело]. Один з головних організаторів ходи - « Яструби Даугави » [3] [4] [5], хід також регулярно підтримують члени латвійського Сейму з Національного об'єднання .

Історія

[ред. | ред. код]

Дата 16 березня обрана в зв'язку з тим, що в цей день в 1944 році перший раз латвійські частини військ СС (15-а і 19-а дивізії) спільно брали участь в бойових діях проти наступаючих радянських військ біля річки Великої під Псковом . Ходи проводяться в Латвії з 1994 року.

У 1998-1999 роках відзначався на державному рівні. [6]

Після протестів громадськості та напередодні вступу в ЄС святкування було заборонено, проте з 2005 року ходи поновилися.

У 2010 році вступив в силу вердикт Сенату Верховного суду ЛР, який визнав незаконною заборону маршу легіонерів, накладений Ризької думою роком раніше [7][неавторитетне джерело].

Нюрнберзький військовий трибунал 1 жовтня 1946 року окреслив коло осіб, які входять до злочинної організації СС. Виняток зробили для насильно мобілізованих, якщо вони не скоювали військових злочинів. Це охоплювало більшість латвійських і естонських легіонерів.

Ставлення за кордоном до відзначення Дня пам'яті латиських легіонерів

[ред. | ред. код]
Якщо вас влаштовує, що вони маскуються під борців за незалежність, то ви, по-моєму, не розумієте суті речей. Правда в тому, що людям доводилося приймати важке рішення. Але якщо ви вибрали неправильну сторону, якщо підтримали режим, який вбив десятки мільйонів людей, то не думайте, що ви - герої. ... Найсумніше, що я сьогодні бачив під час ходи молодих людей, які йшли з прапорами сучасної, демократичної Латвії, щоб висловити повагу цим людям. Це створює уявлення про те, що в Латвії підтримують людей, які воювали за нацистську Німеччину. І якщо хтось це підтримує, то він зайняв неправильну сторону..
Директор Єрусалимського бюро.

У 2019 канадське зовнішньополітичне відомство засудило хід [8] .

Контроверсія

[ред. | ред. код]

18 березня 1999 Держдума Росії прийняла звернення до депутатів Сейму Латвії в зв'язку з проведенням ходи.

У 2005 році шлях колоні легіонерів був перегороджений групою антифашистів в робах в'язнів концтаборів . В результаті заворушень поліція затримала кілька десятків людей [2] .

У 2009 році влада Риги заборонила масові ходи, дозволивши покладання квітів до пам'ятника Свободи в приватному порядку. Організації «Батьківщина» і « Яструби Даугави », які отримали відмову, висловили намір оскаржити рішення в суді [9][неавторитетне джерело]. Латвійські антифашисти висловили протест, зібравшись неподалік від пам'ятника і скандуючи: «Фашисти! ». Як відзначили представники поліції, латвійському спецназу «довелося вжити заходів до деяких людей, по всій видимості, антифашистам, що тримали антидержавний символ - прапор Радянського Союзу » [10][неавторитетне джерело]. Поліція затримала членів Латвійського антифашистського комітету Едуарда Гончарова і Йосипа Корена, а також депутата Ризької думи Віктора Дергунова [11][неавторитетне джерело].

У 2011 році Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю прийняла доповідь по Латвії, в якому висловила «стурбованість дозволом певних публічних заходів з відзначення двох інцидентів і реакцією влади. Що стосується першого інциденту, щороку 16 березня в центрі Риги проводяться збори з почестями солдатам, які билися в латвійському підрозділі Waffen SS. У зв'язку з цим ЄКРН висловлює жаль з приводу того, що навесні 2010 року адміністративний районний суд скасував рішення Ризької думи, яка забороняла це хід », і рекомендувала,« щоб влада Латвії засудили всі спроби шанувати осіб, які воювали в лавах Waffen SS і співпрацювали з нацистами. ЄКРН також рекомендує, щоб влада забороняла будь-які збори або ходи, в якому б то не було вигляді легитимизирующие нацизм » [12] .

У 2013 році Спеціальний доповідач ООН по расизму послав Латвії запит про заходи 16 березня [13] .

У 2014 році за намір брати участь в заходах в День пам'яті латиських легіонерів був відправлений у відставку міністр охорони середовища і регіонального розвитку Ейнарс Цілінскіс [14] .

16 березня 2016 контроверсійний британський блогер-журналіст та позаштатний кореспондент російського телеканалу Russia Today[15] Грем Філліпс, відвідав марш та спробував очолити колону легіонерів та їх прихильників[16]. Потім він питав у учасників заходу «чому вони хочуть вшановувати пам'ять нацистів і фашистів» і на чиєму боці воювали латиські легіонери, чи не на боці нацистської Німеччини, говорив він при цьому російською мовою[15]. При цьому Філіппс був у помаранчевому жилеті представника преси; врешті-решт його затримали та склали протокол за порушення громадського порядку під час ходи та ігнорування зауважень поліції[16]. Грема видворили з Латвії до Росії із забороною відвідувати Латвію на 3 роки[15].

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Збір ветеранів військ СС в Естонії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 16 березня 2021.
  2. ↑ а б Президент Латвии не считает латышских легионеров СС нацистами [Архівовано 13 березня 2010 у Wayback Machine.] // РИА Новости, 7 марта 2008
  3. ↑ Дума запретила шествие легионеров[недоступне посилання з Июнь 2018]
  4. ↑ Суд: шествие легионеров 16 марта состоится. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 16 березня 2021.
  5. ↑ 16 марта: шествие легионеров все же будет. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2021.
  6. ↑ Стенограмма заседания Сейма 17.06.1998. [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] и принятые в этот день поправки к закону «О праздничных и памятных днях», включившие в закон дату 16 марта [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]; Стенограмма заседания Сейма 17.02.2000 (см. обсуждение предложений 1—5 к законопроекту «Grozījumi likumā „Par svētku un atceres dienām“» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] и принятая в этот день поправка к закону «О праздничных и памятных днях», исключившая из закона дату 16 марта [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](латис.)
  7. ↑ Васильев, Александр Александрович (22 березня 2010). Рига между мартом и маем: какие цвета в моде? (рос.). РИА Новости. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 26 грудня 2019.
  8. ↑ Canada condemns annual Latvian parade that honours Nazi SS unit National Post 20 March 2019(англ.)
  9. ↑ В Риге запретили шествие Waffen SS // Коммерсантъ, № 41 (4096), 10 марта 2009
  10. ↑ Легионеры СС и их последователи [Архівовано 19 березня 2009 у Wayback Machine.] // Интерфакс, 6 марта 2009
  11. ↑ В Риге прошла акция памяти латышских легионеров СС [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.] // REGNUM-Балтика, 16 марта 2009
  12. ↑ Report on Latvia (fourth monitoring cycle) CRI(2012)3 [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.] §§ 86-87(англ.)
  13. ↑ Communications report of Special Procedures A/HRC/24/21 [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.] p. 23(англ.)
  14. ↑ Цилинскис отправлен в отставку за намерение участвовать в мероприятиях 16 марта [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.] DELFI, 14 марта 2014
  15. ↑ а б в Из Латвии выслали британского журналиста Филлипса. BBC.
  16. ↑ а б DELFI (16 березня 2016). Полиция задержала блогера-журналиста Грэма Филлипса «за провокации». DELFI. Процитовано 16 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/День_пам%27яті_латвійських_легіонерів